Під час Громадянської війни в США (1861-1865) мешканців південних штатів сукупно називали «бунтівниками» (rebels), а іноді скорочено rebs або в словосполученні — Johnny rebs. Як часто буває, спочатку цей ярлик навісили на сміх, але заколотники підхопили це прізвисько та стали носити його з гордо піднесеною головою. Борючись із ворогом, Південь переважно покладався на нетрадиційні способи ведення боротьби. Часто мешканці півдня кидалися в атаку з криком, щоб дезорієнтувати мешканців півночі й підстібнути себе. Цей бойовий клич стали називати «ревом заколотника» (rebelyell). Тепер зрозуміло, як це віскі дістало свою назву?Луїсвілл був під жорстким контролем Союзу упродовж усього конфлікту, проте багато мешканців співчували позиції Півдня навіть через десятиліття. Одним із політиків, які поділяли думку мешканців півдня, був Чарлз Фарнслі, і він був родичем когось, хто працював на підприємстві Stitzel-Weller 1936 р. Фарнслі уклав із заводом контракт на виробництво обмеженого накладу бурбона, який вийшов під приватною маркою Rebel Yell і поширювався серед друзів і політичних прихильників Фарнслі.Для сорту Rebel Yell не застосовувалася якась особлива рецептура: це стандартний бурбон на пшениці. Назва виявилася чіпкою. Популярним виявився й первісний випуск, тому було вирішено запустити його як регулярний продукт.

Контент належать сайту https://rozetka.com.ua/